Азартні ігри. Як за 95 днів склалися стосунки Зеленського з олігархами і що він пообіцяв бізнесу

Азартные игры. Как за 95 дней сложились отношения Зеленского с олигархами и что он пообещал бизнесу

Фокус продовжує підбивати підсумки роботи президентської команди в серії матеріалів під загальною темою «95 днів 95 Кварталу». Ці самі 95 роботи нової команди наступають вже 22 серпня. У цьому матеріалі ми розглянемо успіхи і невдачі Зеленського в боротьбі з олігархами і його плани щодо ринку землі, дозволу азартних ігор та боротьби з контрабандою

Людина справи

Бізнес позитивно сприйняв прихід Зеленського до влади — про це можна судити хоча б по пожвавився активності інвесторів. Новий президент говорить правильні речі про лібералізацію економіки і навіть робить перші кроки

Декларована президентською командою ідеологія лібертаріанство передбачає максимальну свободу і мінімальну регулювання з боку держави всіх сфер економіки. Частково Зеленському вдалося просунутися в цьому напрямку. Починаючи з горезвісної скасування кількох сотень застарілих указів попередників, що трохи полегшило життя бізнесу, і закінчуючи залученням в команду користуються авторитетом у підприємців людей, таких як Давид Арахамія і Дмитро Дубілет. У той же час кадрові чистки в Антимонопольному комітеті, «маски-шоу» на ArcelorMittal і перемога Windrose Ігоря Коломойського в урядовому тендері змушують засумніватися в чистоті намірів Зе-команди.

Тектонічні зрушення в олігархічному середовищі

План: боротьба з олігархами, усунення їх від впливу на державні процеси

Факт: виборчий підхід до найбагатших громадян країни

Хто був нічим, той стане всім ” — так можна охарактеризувати нинішній статус-кво бенефіціара групи «Приват» Ігоря Коломойського, хіба що з застереженням, що «ніким» він ніколи, навіть у період опали за Петра Порошенка, не був. Однак останні три місяці для самого харизматичного з українських олігархів — низка суцільних перемог. Коломойський повернувся в Україну після дворічної відсутності і претендує на політичний вплив. Можливо, ілюзорне і штучне, створене ним же самим завдяки численним інтерв’ю, але вплив. Офіс Коломойського в центрі Києва не страждає від нестачі відвідувачів. А Windrose, яку контролює група «Приват», виграла тендер державного авіапідприємства «Україна» на 35 млн грн на перевезення вищих посадових осіб України. У списку «Слуги народу» є близькі Коломойському люди: гендиректор телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко, журналісти «Плюсів» Олександр Дубинський, Сергій Швець та Ольга Василевська-Смаглюк, а також гендиректор УНІАН Артем Ковальов. Негласним куратором групи називають давнього соратника олігарха Ігоря Палицю, який пройшов у парламент як самовисуванець в одному з округів у Волинській області.

Хоча це все — дрібниці. Головне — бажання Ігоря Коломойського повернути ПриватБанк. Гіпотетично, оскарживши процедуру bail in і став міноритарним акціонером банку, а потім змусивши державу викупити його частку. Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, бачить тривожний сигнал до виключення з виборчого списку «Слуги народу» виконавчого директора Національної асоціації банків України Олени Коробковій з-за її принципової позиції щодо законності націоналізації Приватбанку. Однак з боку команди Зеленського поки не видно відчутних спроб допомогти Коломойському з ПриватБанком. Серед судових рішень можна знайти як прийняті на користь колишніх акціонерів, так і на користь націоналізованого фінустанови. Як вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна, деякі судді помилково сприймають зміну влади як сигнал до того, що потрібно приймати «політично правильні» рішення. Однак позиція МВФ щодо націоналізованому ПриватБанку досить жорстка, і у влади навряд чи вийде її ігнорувати.

У інших представників великого бізнесу справи йдуть не так добре. У найбільш складному становищі опинився Рінат Ахметов, у якого послідовно провалилися всі політичні проекти, підтримувані їм: «Опозиційний блок», Радикальна партія Олега Ляшка, «Українська стратегія Гройсмана» (за неофіційною інформацією, олігарх допомагав без п’яти хвилин колишньому прем’єр-міністру не тільки ефірами на телеканалі «Україна», але і грошима). Цього літа змінилися і правила гри на ринку електроенергії, одному з основних для Ріната Ахметова. Однак скасування формули визначення тарифів на електроенергію «Роттердам+» складно віднести до заслуг Володимира Зеленського, так як вона і без його участі припиняла дію з 1 липня разом із запуском ринку електроенергії.

Позиції засновника групи EastOne Віктора Пінчука нейтральні, але він може їх поліпшити, якщо йому вдасться монетизувати проект «Голос». Затія складна і малоймовірна через невеликої кількості отриманих місць у парламенті і відсутність бійцівських якостей у лідера цієї політичної сили.

Металургійний комбінат ArcelorMittal звинуватили в забрудненні навколишнього середовища

Проте основним ньюсмейкером в середовищі великого бізнесу став металургійний гігант ArcelorMittal, щодо якого 20 липня СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею «Екоцид» за забруднення навколишнього середовища. За словами представників відомства, правоохоронці виявили на підприємстві «радіацію, яка значно перевищує допустимі норми». В ArcelorMittal ж вважають, що рівень випромінювання — в межах допустимого, а заяву СБУ некоректно. Події навколо компанії спровокували традиційний спектр хвилювань: звернення до світової спільноти, голосіння про шкоду інвестклімату і звинувачення у вибірковості. Тим не менш підсумком стало складене в рекордно лояльних виразах заяву ArcelorMittal про намір в найближчі п’ять років вкласти понад $1,8 млрд в модернізацію. Це дасть можливість скоротити викиди в атмосферу на 50-55%. «Інвестори повинні зрозуміти, що період, коли можна було домовитися з владою і не виконувати взяті на себе зобов’язання, пройшов», — говорить Олексій Гончарук, заступник голови Офісу президента.

Контрабанді — стоп

План: перекриття контрабандних потоків і перенаправлення допресурса в бюджет

Факт: кілька гучних звільнень, декларативні заяви про реформування

«Новий президент не зробив значних помилок, але і не зробив значних позитивних кроків. Невеликі позитивні моменти — скасування застарілих указів і спроби розібратися з контрабандою, які поки виробляють лише психологічний ефект»

Олег Гетьман, економічний експерт РПР

За даними Ukraine Economic Outlook, контрабанда в Україну становить майже $12 млрд, або 10% ВВП. Основні ворота нелегального товару — Одеса і пропускні пункти на кордонах з країнами ЄС. Прямі втрати бюджету від контрабанди через недоотриманих обов’язкових платежів оцінюють у $3,2 млрд, втрати внутрішнього ринку — в два рази більше.

Хрестовий похід проти контрабанди оголошували всі президенти. Володимир Зеленський не став винятком. На початку липня на нараді в Ужгороді він зажадав звільнення найбільш одіозних голів регіональних митниць, а коли дізнався, що замість цього їх відправили у відпустку, зняв і главу відомства Олександра Власова. До речі, саботажу, коштував Власову посади, могло і не бути. Формат відпустки з подальшим звільненням за власним бажанням більш ефективно дозволяв виконати побажання президента. Справа в тому, що звільнення в односторонньому порядку відкриває непогані можливості відновлення через суд, як це сталося у випадку Романа Насирова. Однак, судячи з усього, президент поки не досвідчений в таких тонкощах.

Олексій Гончарук, заступник голови Офісу президента, запевняє, що до кінця року ВП створить передумови для боротьби з контрабандою. «Потрібно кардинально змінити кадровий склад оновленої Державної митної служби, прийняти закони про режим спільного транзиту і про уповноважених економічних операторів. Це спростить оформлення товарів на кордоні і позитивно вплине на міжнародну торгівлю», — пояснює чиновник.

До очищення митниці планується залучити технологічний ресурс Дмитра Дубілета, творця monobank і з недавнього часу радника голови СБУ. «Є три напрямки, де ми будемо «копати»: боротьба з рейдерством, викорінення тіньового ринку алкоголю і сигарет, а також тимчасові заходи на митниці, які будуть діяти до тих пір, поки її не реформують протягом одного-двох років, — розповів Дубілет Фокусу.

Земля і азартні ігри

План: легалізація грального бізнесу, зняття мораторію на продаж сільгоспземлі

Факт: підтвердження намірів, фіксація дедлайну

«Цілі у сфері економіки ми бачимо закликання інвесторів, що цікаво, але не ново, а результат поки не ясний»

Олег Пендзин, виконавчий директор економічного дискусійного клубу

На найближчій порядку денному — зняття мораторію на продаж землі вже до 2020 року та легалізація після десятирічного ембарго азартних ігор. Введення ринку землі в Україні було багаторічним вимогою МВФ. Однак Олексій Гончарук в розмові з Фокусом заперечує, що ця, як і будь-яка інша з назрілих реформ, проводиться під зовнішнім тиском. «Реформи ми повинні проводити для себе, а не для міжнародних партнерів. Ні про яке нав’язування нам рішень зовнішніми суб’єктами не може бути й мови», — підкреслює він. Гончарук також підтверджує, що положення закону про ринок набудуть чинності не раніше середини наступного року. «Тут у нас немає права на помилку. Необхідно створити умови, при яких у дрібних власників буде ресурс для конкуренції за землю з великими, і вжити всі необхідні заходи, щоб не дати шахраям і рейдерам шансів порушувати права чесного власника землі. Крім того, до цього часу потрібно прибрати корупцію і навести порядок в органах земельного кадастру», — говорить він.

Для Госгеокадастра (колишнього комітету, а потім — Державного агентства з питань земельних ресурсів) це буде не перший етап реформування. Зараз над його новою структурою працює експертна група при Офісі президента. За твердженням джерел Фокуса, один з обговорюваних варіантів — передача прав розпорядження землями на місця, а також виділення функції експертизи, тобто найбільш корупційних складових діяльності відомства.

Що стосується грального бізнесу, то його представники як мінімум на словах ратують за лібералізацію. Незважаючи на пряму заборону азартних ігор з 2009 року, юристам вдалося легалізувати букмекерські ставки у вигляді лотерей. Вадим Місюра, представник ТМ Parimatch в Україні, відзначає, що для здорового динамічного розвитку протягом тривалого терміну цей ринок вимагає досить тонкої настройки. «Якщо ми отримаємо якісний закон, то в довгостроковій перспективі обсяг ринку збільшиться як мінімум в кілька разів», — упевнений він. З позитивних ефектів лібералізації можна відзначити додаткові податкові надходження до бюджету, створення легальних робочих місць та притоку інвестицій. До непрямих ефектів можна віднести зростання ринку реклами, оренди приміщень, ІТ-послуг, туризму.

Нафтогаз

План: врегулювання питання транзиту російського газу

Факт: сторони не просунулися в питанні

1 січня 2020 року закінчується термін дії 10-річного контракту між Україною і Росією про постачання газу, підписаного Юлією Тимошенко і скоригованого Віктором Януковичем в рамках Харківських угод. Робота над підписанням нового контракту, враховуючи складність і політичну складову документа, повинна стартувати найближчим часом. Однак поки сторони не погодили навіть склад робочої групи на переговорах.

В офісі Зеленського неодноразово відзначали важливість питання транзиту, проте конкретних параметрів майбутніх домовленостей або хоча б їх бачення не озвучували. Ціна питання для України — $3 млрд, які країна щорічно заробляла на транзит.

Ситуацію ускладнює те, що на курування газового питання в Україні претендує проросійський тандем Медведчук — Бойко. До цього варто додати і невизначену позицію США з питання газового транзиту, а також те, що в керівників «Нафтогазу», Андрія Коболеве і Юрія Вітренко, «Газпром» не бачить гідних переговірників.

Демонополізація

План: повне перезавантаження Антимонопольного комітету України (АМКУ)

Факт: кадрові перестановки в АМКУ

«Я поки не бачу, як збираються концептуально змінювати роботу в АМКУ. Зміна кадрового складу перепідкорить орган іншої політичної сили і іншим інтересам, але, поки немає системи стримувань і противаг, це навряд чи призведе до зміни якості рішень по суті»

Віктор Шулик, фінансовий експерт

Антимонопольний комітет має бути незалежною структурою, що стоїть на захист вільної конкуренції. Разом з тим при минулому президенті «відомство стало заручником рішень влади, та його можливості в питанні монополій не використовувалися», — вважає В’ячеслав Черкашин, експерт РПР щодо податкової політики.

Кадрові чистки в АМКУ почалися відразу після перемоги Зеленського на виборах. Однак звільнення уповноваженого АМКУ Агіі Загребельской викликало неоднозначну реакцію у бізнесу, а екс-чиновниця вирішила оскаржити рішення президента у Верховному Суді.

Олексій Гончарук, заступник голови Офісу президента, в інтерв’ю Фокусу пояснив необхідність звільнення тим, що поточний склад АМКУ формувався з урахуванням впливу політичних груп минулого парламенту, із-за чого до багатьох її членів можуть бути питання. Однак опитані Фокусом експерти не впевнені, що кадрові перестановки самі по собі стануть панацеєю.

Теги:

  • володимир зеленський
  • 95 днів Зеленського
  • 100 днів Зеленського

Источник

Рейтинг компании