Ставка життя. Як низько впаде облікова ставка НБУ і чому її коригують у режимі секретності

Ставка жизни. Как низко упадет учетная ставка НБУ и почему ее корректируют в режиме секретности

Облікова ставка НБУ, вона ж — вартість рефінансування для комерційних банків, значно перевищує рівень інфляції в країні. Завдяки цьому прибутковість українських облігацій внутрішньої держпозики — одна з найбільш привабливих у світі

В будівлі Нацбанку на вул. Інститутській раз в декілька місяців, як правило — по середах, збирається комітет з десяти чоловік — голова нбу, його заступники та керівники кількох департаментів. Підготовка до цього засідання проходить у режимі підвищеної секретності. За тиждень беруть участь в нараді люди зобов’язуються дотримуватися “режим тиші”. Навіть в неформальній обстановці вони не мають права розголошувати інформацію, яку незабаром обговорять за закритими дверима. Але коли стрілки на годиннику над входом в будівлю показують близько двох годин дня, грифони, що прикрашають пишний фасад, мовчки споглядають, як десятки людей спрямовуються до важких дверей. Вони поспішають першими дізнатися нову цифру облікової ставки НБУ, яку також називають ставкою рефінансування. Саме від ставки рефінансування залежить вартість міжбанківського кредитування і прибуток, яку отримають власники облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП).

Головна цифра

Останній раз НБУ оголосили про зміну облікової ставки 18 липня 2019 року. Показник знизили на 0,5 процентних пункту-до 17%. Саме стільки зараз стоять кредити, які Нацбанк видає комерційним банкам. Від вартості кредитів НБУ, в свою чергу, залежить рівень ставок на міжбанківському кредитному ринку та прибутковість ОВДП.

Наприклад, на найближчому після зниження облікової ставки аукціоні з продажу ОВДП Мінфін знизив вартість зазначених вище паперів до 16,55–16,99%, залежно від терміну розміщення. А 6 серпня трирічні ОВДП розміщували під ставку 16,19% річних. “Прибутковість гривневих ОВДП відреагувала на зміни ключової ставки і знизився в номінальному вимірі, — прокоментували тренд в Нацбанку. — Однак у реальному вимірі прибутковість ОВДП залишається однією з найвищих серед країн”.

Втім, облікова ставка впливає на життя кожного з нас. За допомогою цього інструменту Нацбанк намагається досягти відносної цінової стабільності. Якщо інфляція перевищує прийнятний для економіки рівень, регулятор підвищує вартість грошей і домагається зниження темпу зростання цін. А за допомогою низької облікової ставки, навпаки, можна прискорити інфляцію і оживити економіку.

Облікова ставка опосередковано впливає і на вартість фінпослуг для фізосіб. Головний експерт ради НБУ Віталій Шапран відзначає її кореляцію з прибутковістю депозитів для фізосіб і кредитів, які видають банки та банки з іноземним капіталом, тобто фінустанови, які ретельно перевіряють кредитну історію позичальника і намагаються уникнути високих ризиків.

У поганій компанії

Як вже говорилося, з 18 липня в Україні діє дисконтна ставка в 17%. Ця цифра разюче відрізняється від облікових ставок, які встановлюють центробанки розвинених країн. Так, ставка центробанку Євросоюзу дорівнює 0%. Вхідні у Федеральну резервну систему США банки на початку серпня знизили облікову ставку на 0,25%, до 2-2,25% річних. Більш того, українська облікова ставка — одна з найвищих серед пострадянських країн. Наприклад, у Білорусі ставка рефінансування становить 9,5%, у Казахстані — 9%, в Азербайджані — 8,25%, в Росії — 7,25%, в Молдові — 7,5%.

Читайте також: Валютна аномалія. Скільки ще облігацій можна продати іноземцям і що буде з гривнею

За величиною облікової ставки Україна порівнянна з Єгиптом (15,75%), Ганою і Узбекистаном (16%), Сьєрра-Леоне (16,5%), Іраном (18%), Туреччиною (19,75%). Істотно вище нашої ставка рефінансування хіба що в Аргентині (56%). Проте в цих країнах і рівень інфляції значно вищі, ніж у нас: наприклад, в Аргентині — 56%, в Ірані — 48%, в Туреччині — 17%. А рівень ставки рефінансування повинен бути прив’язаний саме до рівня інфляції в країні. У нашому випадку — до 9% інфляції на рік.

Як правило, встановлення облікових ставок центробанку, порівнянних з української, — наслідок якихось екстраординарних подій. Приміром, у березні 2015 року з-за стрімкого знецінення гривні і загрозливих темпів інфляції Нацбанк підвищив облікову ставку з 19,5% до 30%. Потім, протягом двох років регулятор дотримувався курсу на зниження. Ставка рефинанса до травня 2017 року опустилася до 12,5% в. щось знову пішло не так.

Курка чи яйце?

З осені 2017 року по квітень 2019-го ставка рефінансування НБУ постійно зростала. “Цикл зниження ставки, який передував періоду зростання, виявився надто стрімким, тому зайво м’яка монетарна політика вилилися в більш високий, ніж планувалося, темп інфляції”, — говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU. На його думку, бажаючи повернути цей показник до цільового рівня, Нацбанку довелося повернутися до більш жорсткої монетарної політики. Темп інфляції в річному вираженні вдалося знизити з 16,4% у вересні 2017-го до 9,1% у липні поточного року.

У свою чергу, Михайло Власенко, голова правління “Ідея Банк” нагадує, що в 2017-2018 роках в песимістичних сценаріїв розвитку економіки закладався зростання курсу долара до рівня 40 UAH/USD. “Регулятору доводилося абсорбувати зайву ліквідність з ринку для зменшення тиску на курс, а збереження менш високої облікової ставки могло б призвести до розгойдування гривні валютними спекулянтами і ще більшого розкручування інфляції в країні”, — говорить він.

Як зазначає Михайло Демків, реальна процентна ставка (різниця між обліковою ставкою та інфляцією) в Україні залишається одним з найвищих у світі. “Поточний рівень облікової ставки 17% річних відповідає реальній ставці близько 9% річних, що говорить про дуже жорсткої монетарної політики”, — погоджується з колегою Олексій Блінов, головний економіст Альфа-Банку Україна. — Він пояснює, що, за оцінками НБУ, нейтральний рівень реальної облікової ставки становить 3%, що було б еквівалентно номінальної облікової ставки близько 10%.

Співрозмовник Фокуса звертає увагу і на тренд зниження процентних ставок центробанками задля підвищення конкурентоспроможності своїх економік в торгових війнах. Наприклад, 7 серпня цього року ставки знизили відразу три центральні банки: Індії — до 5,4%, Таїланду — до 1,5%, Новій Зеландії — до 1%.

Але в Нацбанку розглядають нинішній рівень процентної ставки як зважений, серединний шлях. “Жорстка монетарна політика могла б повернути інфляцію до цільового показника у 5% ще в 2018 році, але вона призвела б до додаткових втрат для економічного зростання в Україні, — розповіли Фокусу в НБУ. — Поточна ж політика дозволила, з одного боку, значно сповільнити інфляцію, а з іншого — запобігти необгрунтовані втрати темпів зростання економіки”.

Теорія змови облігаційної

Як вже говорилося, прибутковість ОВДП прив’язана саме до облікової ставки НБУ. Жорстка позиція регулятора перетворила український внутрішній борг у ходовий товар, який інвестори розкуповують як гарячі пиріжки. З початку нинішнього року портфель ОВДП виріс у 13 разів і станом на липень досяг 786 млрд грн. При цьому інвестиції з-за кордону в цей інструмент до кінця липня досягли $3,6 млрд.

У сформованій ситуації власники українських ОВДП виглядають головними вигодонабувачами від жорсткої монетарної політики НБУ. За однією з гіпотез, саме в інтересах таких інвесторів НБУ як раз і утримує високу облікову ставку. “Частка капітальних інвестицій, здійснених за рахунок банківських кредитів починаючи з 2014 року, впала нижче 10% від загального обсягу капінвестицій, а з 2015 року не перевищує 8%”, — пише у Facebook Богдан Данилишин, голова ради НБУ. Він зазначає, що банкам вигідніше купувати високоприбуткові ОВДП, ніж кредитувати підприємства. Застій у сфері корпоративного кредитування, в свою чергу, не дозволяє розраховувати на прискорення темпів зростання економіки. Хоча для подолання бідності українській економіці потрібно показувати зростання не менше 5-7% в рік, а не близько 3%, як зараз.

Однак в короткостроковій перспективі населення виграє від високої облікової ставки. І в цьому може критися ще одна, політична, причина нелогічної поведінки регулятора.

Завдяки припливу валюти, яку іноземці продають в Україні для купівлі ОВДП, гривня зміцнилася майже до 25 UAH/USD і купівельна спроможність зарплат покращилася. “Охолодивши економічне зростання, ми його не “викинули в прірву” або “комусь подарували”, а обміняли на менші інфляційні та валютні ризики”, — говорить Віталій Шапран. За його словами, політекономічним интересантом даного процесу насамперед стало населення, для якого важливим є зростання реальних, а не номінальних доходів (скоригованих з урахуванням інфляції. — Фокус).

Епохальний розворот

“Акційна” розпродаж ОВДП за високими ставками не може тривати нескінченно хоча б тому, що дорогі борги незабаром доведеться повертати, при цьому уникаючи неприємних наслідків у вигляді дефолту або реструктуризації. За умови контрольованої інфляції Нацбанк обіцяє продовжити зниження облікової ставки.

Про це говорили учасники Комітету з монетарної політики НБУ на останньому засіданні 17 липня. Глава НБУ Яків Смолій, його перший заступник Катерина Рожкова, заступники Роман Борисенко, Дмитро Сологуб, Сергій Холод і ще четверо керівників департаментів Нацбанку погодилися з тим, що при відсутності значних економічних шоків до кінця 2021 року рівень облікової ставки може знизитися до нейтрального — близько 8%. При цьому на комітеті звернули увагу, що учасники ринку в більшості своїй прогнозують наближення ставки рефінансування до 8% не раніше 2023 року. “НБУ орієнтується на свій таргет на 2019 рік в районі 6%. І саме відштовхуючись від цього рівня приймає рішення про зміну облікової ставки. Звичайно, ставка на рівні 17% не стимулює розвиток економіки, але, знову-таки, у НБУ зараз головна мета — інфляційне таргетування”, — пояснює Віктор Пастернак, начальник управління фінансового планування Укргазбанку.

Читайте також: Банкір-реформатор. Дмитро Дубілет розповів, як створювався monobank і коли піде в політику

Цікаво, що, сміливо заглядаючи в майбутнє, НБУ ніяк не коментує можливий рівень облікової ставки на кінець 2019 року. Виникає закономірне питання: що ж заважає знизити її раніше? Як стверджують опитані Фокусом експерти, цьому перешкоджає низка об’єктивних факторів. Один з них — високий тиск на ціни з боку внутрішнього попиту. “У першому півріччі цього року середня зарплата зросла на 19% (рік до року), при цьому споживчі настрої різко покращилися, що призвело до двократного прискорення зростання реального роздрібного товарообігу (до 10% у І півріччі поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року), — уточнює Олена Бєлан, головний економіст інвестиційної компанії Dragon Capital. Також, за її словами, з-за виборів виникла невизначеність щодо подальшої співпраці з МВФ, що важливо для збереження макроекономічної стабільності.

У свою чергу, Віталій Шапран порівнює одномоментне значне зниження ставки в економіці з негативним ефектом від різкого збивання тиску або температури у людини. Опустивши одним махом ставку з 17% до 9%, зокрема, можна спровокувати дезорієнтацію вкладників і маржинальні провали у банкірів.

Не варто забувати і про негативний торговому балансі України. Без вливання інвалюти за іншими каналами гривня буде девальвувати, а темпи інфляції прискорюються. Зараз цей процес нівелюють надходження валюти за рахунок продажу ОВДП нерезидентам. Однак при зменшенні облікової ставки нижче 10% попит на ОВДП значно впаде.

Опитані Фокусом експерти прогнозують повільне зниження облікової ставки. “Ми очікуємо подальше зниження облікової ставки в цьому році. Досвід останніх місяців показує, що НБУ вів себе дуже обережно навіть у рамках політики боротьби з інфляцією методом наджорсткої ставки”, — говорить Олексій Блінов. Експерт не виключає, що у вересні крок зниження складе вже не 0,5, а 1 процентний пункт, і восени облікова ставка знизиться до 16%. Олена Бєлан також очікує зниження номінальної ставки до кінця року до 15-15,5%.

Втім, зниження ставки рефінансування на кілька процентних пунктів вплине хіба що на популярності ОВДП серед інвесторів. На зниження ціни споживчих кредитів поки що розраховувати не варто. У Нацбанку підкреслюють, що для зниження, наприклад, ставок по іпотеці необхідна реформа судової системи та посилення захисту прав кредиторів. Без цього банки не стануть ризикувати, видаючи довгостроковий кредит під 12-13% річних, навіть якщо регулятор знизить ставку рефінансування до 8%. Одним словом, є над чим працювати.

Теги:

  • економіка
  • облікова ставка
  • нбу

Источник

Рейтинг компании